Чи можемо стверджувати, що розпізнавання періодів плідності допомагає у бажанні зачати в тій же мірі, що й відкласти?
Це питання змусило групу науковців провести велике дослідження, що охоплювало найбільшу кількість респондентів за всю історію таких досліджень, а саме: понад 5 тис. жінок, мешканок Канади1.
Респондентки бажали завагітніти, і застосовуючи при цьому методи розпізнавання плідного часу (підрахунки, дослідження ознак плідності (БТТ, цервікальний слиз), або ж відслідковування гормональні зміни в циклі (тести на овуляцію – зміни рівня ЛГ) чи спеціальні монітори для визначення овуляції. Результати опубліковано у відомому часописі Fertilyty and Sterility, 2019.
Згідно даних дослідження, розпізнавання періоду плідності в циклі підвищувало шанси на зачаття дитини приблизно на 40%, при чому:
- найвищі шанси давало спостереження за ознаками плідності, зокрема цервікальним секретом шийки, БТТ (базальна температура тіла) тощо – на 58% (симптотермальний метод, крейтонівський метод – примітка автора)
- тільки дослідження БТТ – на 37% (температурний метод- примітка автора)
- БТТ та підрахунок плідних днів (калькуляція) ₋ 44% (розширений температурний метод)
- суто тести на овуляцію та вимір рівня ЛГ не дав бажаного результату.
Підвищення шансів стосувалося також пар зі зниженою та нормальною плідністю, разом з тим, виключався так званий «трубний», «імунний» фактори тощо. Більше того, дослідження засвідчило, що ЖІНКИ З НЕРЕГУЛЯРНИМИ ЦИКЛАМИ також отримували добрий результат.
То чи може розпізнавання періодів плідності допомогти парам з “субоптимальними” циклами, тобто парам з пониженою плідністю
Інше дослідження “Рівень природного зачаття у пар з пониженою плідністю після тренінгу з питань фертильності” 2 стосувалося саме дослідження впливу навчання ст методу на результати настання вагітності у пар з пониженою плідністю (субоптимальними циклами).
У дослідженні взяло участь 187 жінок з пониженою плідністю, які пройшли навчання за так званим методом Sensiplan протягом 8 місяців (симптотермальний метод, включаючи детальний розбір усіх додаткових індивідуальних факторів). Жінки, що брали участь в дослідженні, в середньому не могли завагітніти 3,5 років (від 1 до 8-ми років) до початку дослідженні, в середньому не могли завагітніти 3,5 років (від 1 до 8-ми років) до початку дослідження. Аменорея, відома непрохідність труб і важкий чоловічий фактор були виключені.
Відповідно за результатами завагітніло сукупно 38% жінок, що пройшли тренінги, після 8-ми місяців спостереження (натомість у тій самій когорті без навчання -21,6%).
Для пар, які прагнули завагітніти протягом 1-2 років, рівень вагітності збільшився до 56% через 8 місяців. Жінки старше 35 років - сукупна частота вагітності 25%, пари, які намагалися завагітніти більше 2 років, - сукупна частота настання вагітності сягнула 17 %.
При чому цікавим був висновок щодо впливу фактору віку. Адже у категорії пар з оптимальними циклами, фактор віку на можливість завагітніти не мав суттєвого впливу. Натомість, для пар з субоптимальними циклами та труднощами зі здоров”ям, вік був додатковим чинником негативного впливу і пари, старші 35 р., мали менше шансів досягти успіху, порівняно з парами з такими ж проблемами, але молодшими за віком.
Тобто можемо зробити висновки, що парам, або жінкам, які знають, що мають проблеми з циклами, гінекологічного чи іншого характеру, що можуть і мають вплив на здоров’я, не варто відкладати вагітність, пам’ятаючи, що з віком досягти її може бути важче.
Однак, очевидно, що методи розпізнавання плідності, зокрема симптотремальний, значно збільшують шанси на можливе зачаття дитини. Такий успіх пов’язаний з можливістю розпізнавати плідний період з досить високою точністю, а отже, підходити до питання планування вагітності більш свідомо та прицільно.
Городенчук та ін.. Віднайдення плідності. Путівник для подружніх пар, що мають труднощі на шляху до батьківства. – Львів: Свічадо,2021, - С.62