Чому церква проти контрацепції?
Про те, чому Церква говорить про відповідальне батьківство, дітонародження та природні методи, і заперечує контрацепцію?
Тут переважно буду говорити про Католицьку Церкву (разом і греко-католицьку), трошки зачеплю навчання Православної Церкви, і окремих протестантських течій.
Наперед хочу запевнити, що не дуже люблю говорити на цю тематику саме у блозі, хоч знаю, що деякі мої колеги наголошують і ведуть свої сторінки саме з цього боку. Чому я не дуже люблю? Бо не хотіла б маніпулювати чи залякувати навчанням Церкви та ніби «заганяти» до методу. Я люблю метод сам по собі, він мені подобається своєю природністю, доступністю, екологічністю. Розумію, якщо би був вибір між ним та іншими методами, я би вибрала саме його. Звичайно, за умови обізнаності. Хоча, відомо, що симптотермальний метод, як і будь-який інший засіб, може використовуватися з контрацептивними намірами, і тоді морально не може бути допустимим.
Однак у часі посту, а також як відповідь на запити про цю тематику, а саме: роз’яснити позицію Церкви, доступно пояснити, чому контрацептиви не можуть бути прийнятними, я і вирішила говорити про це. По суті, це і є частиною моєї спеціалізації.
Але усе по порядку.
Пройдуся по кількох основних питаннях, які мені задавали досить часто, особливо наречені, чи учні у групах. Буду відсилатися також до певних документів Католицької Церкви, але не буду окремо на них зупинятися, думаю, що згодом зроблю окремий допис, де зберу основні документи, що стосуються питання планування сім’ї, щоби ви знали першоджерела, і де брати інформацію.
Також окремо хочу подякувати пані Марії Яремі, доктору біоетики, з якою останньо мала прямий ефір, адже вона мені теж актуалізувала певні речі, дещо пригадала, дещо підсвітила. На жаль, не має вона сторінок у соцмережах, щоби зробити посилання на них.
Отже,
Чому Церква регламентує, як жити подружжю, чим користуватися, а чим ні? Хіба це не можна залишати на розсуд подружжю?
Питання звучить доволі логічно, але з погляду світського. Тобто , наприклад, з погляду держави шлюб є союзом чоловіка та жінки, і не має ніякого сакрального значення, хотіли і злучилися, хотіли – розлучилися.
Натомість, з погляду Церкви, Біблійного погляду, сім’я – союз чоловіка та жінки і має сакральний вимір. Тобто лише один вимір людських стосунків піднятий до рівня таїнства, і це Подружжя. Згадайте: «Тож чоловік залишить своїх батька й матір і з’єднається зі своєю жінкою, і вони стануть одним тілом». Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву” (Еф.5,32).
Цей уривочок, як правило, зачитують на таїнстві вінчання, думаю, пригадали. Тобто у союзі чоловіка та жінки Церква вбачає прообраз союзу Христа та Церкви, Його Нареченої. Коли чоловік та жінка поєднуються у подружжя, вони творять образ не чогось земного, а Самого Бога.1
Буття 1:27: “І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх”. Тому Церква регламентує, а швидше, сигналізує про характер правдивої любові, що може рухатися у подружжі, і що допомагає її розвивати, а що нищить, спотворює, ставить бар’єри, і виходить це з самої суті любові між Пресвятою Трійцею, символом якої і є людські взаємини.
Одним з аспектів цієї любові і є плідність, готовність дарувати себе, народжувати, «плодитися». Буття 1,28 «…будьте плідні та множтеся і наповнюйте землю».
Добро подругів (зростання у любові або «єднання у любові») та дітородження є важливими цілями подружжя, які перебувають у взаємозалежності один від одного. Якщо говорити про дітонародження , тобто людську плідність, то вона ніколи не хоче замикатися на собі, а природно хоче множитися, ділитися, у тому числі життям. Тобто природно, якщо ми справді любимо один одного, то хочемо народжувати, і неприродно, якщо не хочемо, замикаємося та втікаємо. І Церква лише про це сигналізує, говорячи про «відкритість та закритість до життя», і засоби, які можна чи не можна застосовувати.
1 Покликані до щастя: методичні матеріали для перед подружнього приготування, с.16
Чому церква заперечує застосування контрацептивів?
Тому що ці засоби ставлять бар’єр між дітородженням та добром подругів, ніби розділяючи цілі подружжя, що заклав сам Бог Тому що ці засоби ставлять бар’єр між дітородженням та добром подругів, ніби розділяючи цілі подружжя, що заклав сам Бог ( вище загадала про них, першоджерело Буття 1,27-28).
«Я хочу тебе, хочу добра для себе, і можливо, для тебе, але не хочу твоєї і нашої плідності, і її плоду-дитини», - ніби кажуть чоловік та дружина один одному, коли використовують контрацептиви.
У Енцикліці Humanae vitae «Людське життя» папа Павло VI каже «неприпустимою є будь- яка дія чи то до подружнього акту, чи під час нього, чи в процесі розвитку його природніх наслідків, яка була спрямована на запобігання дітородженню як ціль чи як засіб… Ніколи не дозволено – навіть з найсерйозніших підстав- чинити зло заради добра…»
Тобто якщо є серйозна причина відтермінувати народження, наприклад, медична, економічна, психологічна інша, то сам засіб, який ми застосовуємо також мусить бути добрим, і не може бути контрацептивним.
З практики: жінці лікарі поставили серйозний діагноз серцевої недостатності і заборонили вагітніти, і поставили спіраль під страхом, що природні методи не діють. Але жінка дізналася, що такий засіб як спіраль є гріхом, оскільки має ранньоабортивну та контрацептивну дію, тому вирішила повернутися до природних методів, не зважаючи на залякування та тривогу.
Дехто мене питає: а якщо у мене 3-є діток, і я боюся ще раз вагітніти. Це питання лежить уже у площині серйозного підходу до вивчення природних методів, а не в їх неефективності.
Тут варто також зазначити, що багато подружь помилково вважають перерваний статевий акт чи інші бар’єрні методи природними. Вони не є природними, бо дія та сама: перешкода у плідності. Тобто я хочу мати статеві стосунки, коли хочу, але не мати наслідку, і не хочу нести відповідальності. Та й сама ефективність таких засобів є сумнівною. Тому говоримо лише про ілюзію безпеки.
Вкінці додам, витяг з Катехизму УГКЦ «Христос - наша Пасха», п.886-889 каже: «Контрацепція прямо суперечить природі жертовної любові, в якій подруги віддають себе і свою плідність одне одному в усій повноті».
Подібне знайдемо у Катехизмі Католицької Церкви (ККЦ) у параграфі 2370.
Тобто з погляду Церкви Католицької , УГКЦ, а також, забігаючи наперед, і Православної – вживання контрацепції, у тому числі і бар’єрних методів буде гріхом.
«Але що нам народжувати по 10-15 дітей?», - запитали мене одного разу наречені.
Думаю, що це непоганий варіант, але не шлях кожного. Дійсно, Церква не втручається до того, скільки вам народжувати. А залишає це на розгляд самого подружжя. Церква лише каже, що коли ми відкладаємо народження, то будемо терпіти певну тяглість, тобто відчуватимемо певну скорботу, бо природно хотіти, аби діти приходили, і неприродно не хотіти. Але якщо все ж є причини, а не відмазки, то можна користатися з природних циклічних моментів жіночого організму. Адже плідність жінки є циклічною.
Якщо би Бог хотів, щоби жінка народжувала весь час, то її плідність, як і плідність чоловіка, була б постійною. Натомість жінка плідна лише короткий проміжок свого життя і лише короткий проміжок у циклі.
«Відповідальне батьківство та материнство виявляється у природному плануванні сім’ї…Покликання до батьківства та материнства не заперечує періодичної стриманості й застосування методів регулювання народжуваності, які ґрунтуються на використанні періодів неплідності жіночого організму1»
Тобто відповідальне батьківство та материнство – це не лише прийняття дару нового життя, але і створення належних умов для повноцінного розвитку та виховання дитини. 2 Хоча тут важливо розуміти, що часто причини відкладання є надуманими, і егоїстичними, і добре мати духівника та радитися щодо цих питань, аби добре розпізнати. Бо, знаєте так може виходити, що чим більший фінансовий достаток, то бажання народжувати не зростає, а швидше, спадає.
Пам’ятаю, як ми задумувалися про Любомира, ми не дуже хотіли відкладати на довго другу дитину, бо і так пізно одружилися, і знали, що з роками не легше. Проте було дуже страшно. Найперше з фінансових питань, бо однокімнатна квартира, і грошей ледь нам вистачало (працював лише чоловік), і ще тоді ж пропонували мені роботу… І сумнівалася… Але якраз тоді приїжджав в Тернопіль священик, з яким ми пересікалися колись на курсі консультування та заступництва, і я знала, що з ним можу про таке поговорити і він толковий. Якраз у розмові отець запитав мене: «Чи довіряю своєму чоловіку, бо найближчі роки буду ще більш залежна від нього, чи у нас нормальні взаємини, чи можемо забезпечити дітям нормальний психологічний клімат, і саме це більш важливе, аніж якісь фінансові речі?»
Тому тут і про розсудливість, і про духовний супровід у розпізнанні, як нам ліпше рухатися, яка воля Божа.
У випадку ж застосування МРП з контрацептивною метою вони будуть таким же гріхом, як і інший контрацептивний засіб, хоча і менш шкідливий для здоров’я, наприклад.
1 Катехизму УГКЦ «Христос - наша Пасха», п.892-893
2 Покликані до щастя: методичні матеріали для перед подружнього приготування, с.46
Чим відрізняється контрацептиви та МРП (методи розпізнавання плідності). Чи може з МРП бути католицькою контрацепцією?
Ні, МРП не є контрацепцією, бо має суттєві відмінності від останніх.
По-перше, це стосується підходу, про який я уже говорила. Контрацепція ніби намагається «взяти» нашу плідність під контроль, тобто по суті своїй це є штучні засоби, або дії, які намагаються не допустити злиття двох гамет: чоловічої та жіночої, або ж знищують уже зачату дитину на ранніх етапах її розвитку (від кількох годин до днів). Натомість МРП лише допомагають розпізнати плідний період у циклі, і подружжя регулює свою статеву поведінку відповідно до власних цілей, а не застосовує якийсь засіб.
Друге, МРП не шкодять здоров’ю, що не можна сказати про контрацептиви, навіть найпростіші з них, мають негативний вплив на здоров’я та самопочуття як жінки, так і чоловіка.
Третє, МРП вписується у концепцію «відкритості до життя», бо завжди пропагує відповідальний підхід до власної статевості, розуміння наслідків власної статевої поведінки та готовності прийняти життя не залежно від обставин. Натомість, контрацепція пропагує ідею, що «дитина – це зло», «її треба уникати», «якщо зачали - аборт», пропагує таке поняття як «непланована дитина», а також страх перед непланованою вагітністю.
Четверте, МРП говорить про стримання, тобто є елементи аскези, тобто в якійсь мірі, ми платимо певну ціну, якщо не народжуємо, відмовляємося від задоволення на певний час. Натомість, контрацептиви пропагують мати задоволення завжди і всюди, коли хочеться. Це приводить до зростання «ненаситності». Так ніби з’їдаючи певну порцію солодкого на день, нам хочеться ще і ще, і треба збільшувати дозу, аби знову відчути таке ж задоволення. Так само спрацьовує і з сексуальним задоволенням, бо так працює наш мозок.
Термін «католицька контрацепція» походить більше від православного світу, який засуджує взагалі будь-які засоби, які можуть перешкоджати дітонародженню.
У цьому плані Католицька Церква є більш прогресивною, бо дивиться на виклики часу, та розуміє, що є різниця поміж «мати дітей» та «бути батьками». Дозволяє використання МРП, екологічних засобів, у рамках відповідального та здорового підходу до планування сім’ї.
Що кажуть православні
Не є експертом у цих питаннях. Але з доступних джерел, а також з роз’яснень самих православних богословів, відомо, що згідно офіційного вчення Православної Церкви, як я уже вище сказала, будь-які засоби регулювання народжуваності, у тому числі і природні, будуть вважатися гріхом.
Хтось може сказати, що моїй сусідці дозволили застосовувати контрацептиви. Це не свідчить про позицію Церкви, а швидше про те, що священик бачив, що та конкретна жінка навертається і як перехідний етап їй дозволив, однак з умовою, що вона буде робити кроки до звільнення з цього гріха, і надалі також буде діяти заборона.
Протестантські Церкви дуже різняться, багато ставлять консервативно, як і православні, є й такі, які дозволяють контрацептиви, або не проти МРП.