Жінка і стрес

Жінка і стрес

Відомо, що жіноча плідність не є постійною, як наприклад, у чоловіка. Вона є обмеженою. А яка причина цієї обмеженості?

Оваріальний запас (запас ооцитів - майбутніх яйцеклітин, жіночих статевих клітин у зародковому стані) є визначеним, а не безмежним. Тобто він закладається ще внутріутробно, коли мама вагітна дівчинкою, і протягом життя самої дівчинки (жінки) по-трохи відбирається і використовується. 

Кількість ооцитів закладається генетично. Проте протягом життя жінки є фактори, які можуть значно скоротити оваріальний запас, впливаючи на процес старіння самої жінки.

Які ж це фактори?

Так, думаю, ви здогадалися. Передусім стрес.

Я давно спостерігаю за здоров’ям жінки крізь призму карт спостереження, оскільки саме карти, куди жінка заносить основні показники плідності, дають прекрасну картину стану гормональної системи, а значить, здоров’я цілого організму.

І тепер, у часі війни, як ніколи раніше, майже у кожної другої жінки бачу такі «стресові» цикли. По картах ми можемо бачити видовження циклів, невиражений стрибок БТТ, «драбинкоподібні» рухи температури, низькі покази БТТ у ІІ фазі, чи западіння за покривну лінію, нехарактерний розвиток шийкових виділень, поява кровомазання чи менструальноподібної кровотечі у час, коли би їх не мало бути тощо. 

Це може свідчити про проблеми гормонального характеру.

Стрес - ось головний ворог жінки.

Недавно у сторісах я робила опитування про те, як мої дописувачі переважно чуються, на скільки наповнена їх «батарейка».

48 % з тих, що проголосували, чується досить добре, ще 48% - втомлено і виснажено, у 28% немає жаги до життя, і лише 8% - чується прекрасно.

При чому, серед варіантів, що я роблю, коли втомлена:  

● 31% відпочиває,

● ще 31% -шукає можливості відновитися,

● 23% - доводить справу до кінця (попри втому),

● ще більше завантажуюся, аби все встигнути -15%.

Більшість моїх дописувачів – жінки.

Сучасна жінка не хоче сидіти вдома. ЇЇ важливою потребою стала реалізація та робота. І це ок. Однак часто у невластивий жінці спосіб.

Я уже писала (https://familyplanning.com.ua/blog/chim-vidriznyayetsya-mozok-cholovika-ta-zhinki-chastina-2), що нас не виховують окремо чи винятково як чоловіків чи жінок, і ми не до кінця розуміємо своєї унікальності та ролі. А вона таки різна.

Прочитала таку фразу у пані Зореслави Городенчук. Лікар акушер – гінеколог, досліджує проблеми пар, що не можуть завагітніти. Заодно звертає увагу на причини численних жіночих болячок.

Не дослівно. Так, жінки і раніше багато працювали, і тяжко. Але й труд цей не був пов’язаний з різкими і швидкоплинними змінами, на які постійно потрібно реагувати, задіюючи додаткові ресурси організму. Праця жінки вдома була важкою, проте одноманітною, такою, що повторювалася з дня на день.  А праця поза домом для «усталеної тисячолітньої генетики є незвичним явищем»[1].

Тобто вирішувати купу справ і рутинних, і робочих – це для жінки само по собі є стресом, піднімає її рівень кортизолу та адреналіну, а вони в свою чергу впливають на зниження жіночих гормонів і підвищення, наприклад, рівня пролактину, що природно загальмовує жіночий цикл. Але ж ми розуміємо, що крім цього, саме середовище, в якому жінка перебуває, може бути токсичним, чи не схожим на людські здорові відносини. Крім того, війна. Про виклики воєнного часу, думаю, напишу окремо.

Це не значить, що працювати не потрібно або що не претендувати на високі посади. Лише про властиво жіночий стиль, манеру, шлях, вміння тримати баланс, розставляти пріоритети та робити вибори. Головно, пам’ятати, що я Жінка, я – Мама, я – берегиня роду. Пам’ятати про свої ритми і свою природу. Це означає інколи піти з певних процесів чи обставин, що є токсичними, або навіть не входити у них.

Чому українська жінка у стресах? Я би виділила 3 основні моменти:

1.       Звичка, що перейнята від мами і бабусі. Як насліддя соціалістичної тоталітарної держави та років після ІІ світової. Бігати, працювати за двох, працювати як чоловік, ніколи не скаржитися, багато нести на собі.

2.       Світові тенденції ХХ і ХХІ ст.. Коли жінка не хоче народжувати, і уникає усталеного домашнього побуту. Поширення контрацептивів та абортів, складнощі в побудові стосунків.

3.       Війна, тривоги, невизначеність, відчуття небезпеки.

Про виклики, що пов’язані з війною, напишу окремо.

Що можна порадити? Як вийти із замкнутого кола?

1. Приймати обставини такими, як вони є. Довіра знижує рівень тривожності.

2. Розуміти, що я господарка свого життя і брати відповідальність у свої руки.

3. Змінювати те, що можу малими або велики кроками, як виходить.

4. Не боятися пробувати та експериментувати.

5. Виходити з токсичних стосунків.

6. Подбати про речі, що мене наповнюють та перемикають.

7. Знаходити групи підтримки, однодумців та коло, що сприятиме розвитку.

8. Приходити до Бога, виливаючи свої болі та страхи.

А головне, не бути байдужою до свого стану та рухатися у сторону здоров’я. Стати тою дорослою, яка подбає також про себе, яка вмітиме себе любити.

Була корисною стаття, цікавить тема, маєте питання, пишіть нам.

_____________________________________

[1] З.Городенчук, В.Савчак, О.Окис-Бондаренко, М.Ісайська, Г.Кришталь. Віднайдення плідності. Путівник для пар, що мають труднощі на шляху до батьківства.-Львів:Свічадо,2021.- 216 с.